• 17:56 – Алергічні альвеолиты: можливі причини, симптоми, проведення діагностичних досліджень та лікування 
  • 17:55 – Отруєння марганцівкою: симптоми, перша допомога, методи лікування, наслідки 
  • 17:54 – Свербить чи лишай у людини - опис, основні симптоми і способи лікування 
  • 17:51 – Перелом очниці (орбіти ока): причини, симптоми, методи лікування, наслідки 

Диф. діагностика анемій: суть та сучасні технології

Захворювання людини для якісного лікування повинні бути правильно діагностовано. Сучасні технології дозволяють зробити це досить швидко, а методики – уникнути непотрібних витрат часу і ресурсів. Наприклад, диф. діагностика анемій використовує метод виключення для з'ясування причини проблеми, щоб уточнити і конкретизувати її за допомогою спеціальних аналізів і досліджень.

Самий головний «транспорт»

Про зв'язку «гемоглобін – залізо» всі дізнаються ще на уроках анатомії в середніх класах школи. Саме вона, одна з основ еритроцитів, що є компонентом крові – рідкої сполучної тканини організму людини. Кров циркулює по замкнутій системі судин починаючи від великих аорт і вен до найдрібніших капілярів, що пронизують практичних всі органи і тканини. Структура самої крові не так вже й складна. В рідкій плазмі знаходяться зважені компоненти:


  • лейкоцити;
  • тромбоцити;
  • еритроцити.
  • Саме в еритроцитах знаходиться гемоглобін, який надає крові червоний колір за рахунок вмісту у своєму складі атома заліза. Терапевтичний аналіз – диф. діагностика залізодефіцитної анемії – допомагає фахівцю встановити причину, по якій знижується рівень гемоглобіну. Від правильно проведеного аналізу залежить адекватність діагнозу і напрямок лікування. Одне з патологічних станів складу крові – анемія.
    Диф. діагностика анемій: суть та сучасні технології

    Стан – анемія

    Анемія має народну назву, точно відбиває суть цього симптому багатьох захворювань і станів – недокрів'я. Причому мається на увазі під ним не кількісний показник обсягу самої рідини, а рівень гемоглобіну. Анемія не є самостійним захворюванням, так як вона симптом певного виду патології. Причому проблема може бути як в самій системі освіти і транспорту крові, так і в роботі, скажімо так, сторонніх органів. Тут виникає одна серйозна проблема: класична нозологія для анемії – невідповідний спосіб визначення. Але для видів анемій характерним є один важливий ознака – зменшення кількості гемоглобіну, пов'язане найчастіше з скороченням числа еритроцитів. Тут яскраво простежується залежність гемоглобін–залізо, так як в деяких випадках анемія виявляється саме як залізодефіцитна. В інших же випадках гемоглобін падає не тільки через скорочення заліза в крові, про це детальніше розповімо нижче.


    Отже: диференційна діагностика анемій у дітей і дорослих ставить своєю метою виявити причину такої проблеми зі здоров'ям, як анемія.
    Диф. діагностика анемій: суть та сучасні технології

    «Метод Хауса»

    Художні твори знайомлять читачів, глядачів, слухачів зі всіма сторонами життєдіяльності людини, часом дуже далекими і малозрозумілими. Наприклад, один з найпопулярніших серіалів «Доктор Хаус» цікаво і яскраво пояснює роботу лікаря-діагноста. Причому метод диференційної діагностики у героїв фільму – основний принцип роботи. Постановка вірного діагнозу – запорука максимально якісного лікування в кожній конкретній ситуації. Для цього фахівцями використовується безліч способів, методів і методик. Патологічні стани, такі, наприклад, як недостатність гемоглобіну, також гостро потребує адекватної встановленні етіології. Одним з якісних способів у цьому випадку є диф. діагностика анемій. Гіпотеза, висунута фахівцем, оцінюється раціональність, підтверджується або відкидається спостереженнями і аналізами, що дозволяє якісно обчислити причину патологічного стану пацієнта.
    Сама методика відділення (диференціювання) – дієва для діагностики багатьох патологічних станів, коли один симптом або симптомокомплекс може бути свідком великої кількості проблем зі здоров'ям пацієнта. Наприклад, диференціальна діагностика залізодефіцитних анемій дозволяє максимально точно виключити які-небудь інші види недостатності гемоглобіну, що допомагає в найкоротші терміни призначити необхідні обстеження для конкретизації захворювання і призначення якісної терапії.

    Етапи діагностування проблеми

    Диф. діагностика анемій – не єдиний метод пошуку причини патології. Будь-яке захворювання при дослідженні у конкретного пацієнта проходить кілька ступенів. Для недостатності гемоглобіну крові лікар повинен провести наступні етапи:
  • діагностика синдрому, яка дозволить визначити патогенетичний варіант;
  • діагностика нозології патології, необхідна для виявлення основи проблеми у вигляді захворювання чи патологічного процесу якогось органу або системи.
  • На цьому етапі використовується клінічний аналіз крові, який служить джерелом виявлення самої проблеми анемії та її рівня. На цьому ж етапі проводиться дослідження складу крові її компонентів – заліза, трансферинів і феритину. При необхідності за допомогою трепанобиопсии або стернальної пункції – сучасних методів забору досліджуваного біоматеріалу – береться на аналіз кістковий мозок. За допомогою таких досліджень проводиться диф. діагностика залізодефіцитної анемії та В12-анемії, дозволяє конкретизувати проблему для якісного пошуку її вирішення.
    Диф. діагностика анемій: суть та сучасні технології

    Дослідження варіанта анемії

    Фахівцями вироблені певні сучасні методики якісної діагностики проблеми стану здоров'я у кожного пацієнта. Суть диференціальної діагностики анемій полягає в послідовному виключенні невідповідних варіантів проблеми, що приводить таким чином, до певного і правильного рішення, а, значить, до підбору адекватної нагоди терапії. Які ж лабораторні дослідження допомагають встановити діагноз? Слід відразу ж сказати, що для проведення аналізів використовуються сучасні апарати і методи, що дозволяє отримати максимально точний результат. Гематологічні дослідження дозволяють визначити:
  • гематокрит (H tc);
  • гемоглобін (Hb);
  • групу крові і резус-фактор;
  • лейкоцити (Le);
  • кількість еритроцитів (Er);
  • середній об'єм еритроцитів (MCV);
  • середню концентрацію гемоглобіну (Hb) в еритроцитах (MCHC);
  • середній вміст гемоглобіну (Hb) в одному еритроциті (MCH);
  • ретикулоцити (Rtc);
  • швидкість осідання еритроцитів (ШОЕ);
  • тромбоцити (Tr);
  • колірний показник (ЦП).
  • Мазки крові, що розглядаються під мікроскопом, дають можливість визначити чи є в досліджуваному зразку клітини крові аномальних форм.

    При дослідженні таких компонентів крові, плазма і сироватка, визначаються:
  • білірубін;
  • білки крові;
  • концентрація заліза;
  • креатинін;
  • лактатдегідрогеназа;
  • сечовина;
  • загальна железосвязывающая здатність сывортки (ОЖСС);
  • трансамінази;
  • феритин;
  • лужна фосфатаза.
  • Також для постановки діагнозу пацієнту призначається:
  • аналіз сечі, що визначає колір, рівень кислотності рН, прозорість, питома вага, наявність білка, уробіліну, еритроцитів, склад осаду;
  • аналіз калу на яйця глист, колір, консистенцію, окультні кровотечі.
  • Дослідження кісткового мозку проводяться двома методами:
  • стернальная пункція проводиться для визначення цитоз, співвідношення эритроидных і мієлоїдних клітин, морфологічного дослідження клітин;
  • трепанобіопсія показує клеточность кісткового мозку, морфологічна будова клітин.
  • Диференційна діагностика гіпохромних анемій, втім, так само, як і абсолютної більшості інших проблем, пов'язаних зі складом крові, використовує не тільки вище перераховані, але й інші, більш докладні і вузьконаправлені обстеження.
    Диф. діагностика анемій: суть та сучасні технології

    Алгоритм розрізнення

    Алгоритм диференціальної діагностики анемій розроблений для якісної і швидкої діагностики виду патології крові, наявного у пацієнта. На першій стадії визначається тип анемії у відповідності з рівнем середнього об'єму еритроцитів:
  • микроцитарная (+- гіпохромна; MCV < 80 fl);
  • нормоцитарная (MCV 80-100 fl);
  • макроцитарна (MCV > 100 fl).
  • Абревіатура fl позначає фемтолитр, рівний мкм 2 . Цей показник досить умовний для характеристики анемії і лише підказує диагносту, в яку сторону слід йти далі в пошуку джерела хвороби. Наступний етап – формування особливостей конкретного типу анемії. Вони будуть такі. Для мікроцитарної анемії характерний дефіцит заліза або із-за скорочення його запасів, або як збільшення кількості споживаного елемента. Тут вже фахівець буде шукати показники таких станів, як:
  • хронічна залізодефіцитна анемія;
  • анемія хронічних захворювань;
  • таласемія – спадкове захворювання, що характеризується зниженням вироблення одного з компонентів гемоглобіну – поліпептидних ланцюгів;
  • інші микроцитарные гипохромные анемії.
  • Нормоцитарную анемію далі диференціюють по активності еритропоезу – збільшений він або знижений. У залежності від отриманого результату виокремлюються:
  • при зниженому еритропоезі – гемоліз, що говорить про формі гемолітичної анемії, і крововтрата, вимагає пошуку джерела кровотечі;
  • підвищений еритропоез служить свідченням хвороби самого кісткового мозку або ж захворювання будь-якого органу, який бере участь у системі кровообігу – печінка, нирки, ендокринні патології.
  • При встановленні макроцитарной анемії наступний етап – розрізнення за мегалобластам:
  • наявність цих утворень передбачає мегалобластную анемію, яка може бути активована нестачею фолієвої кислоти або вітаміну В12 а також дією токсинів, лікарських препаратів, які мають вплив на синтез ДНК;
  • якщо в аналізі мегалобластов не виявлені, то мова йде про немегалобластной анемії, яка може бути викликана алкоголізмом, хворобами печінки, гіпотиреозом, хронічною обструктивною хворобою легень (ХОЗЛ) або ж на мієлодиспластичний синдром.
  • Диф. діагностика анемій у таблиці буде виглядати ось так:
    Диф. діагностика анемій: суть та сучасні технології

    Недолік основного елемента

    Диф. діагностика анемій у дітей і дорослих починається з визначення її наявності як такої. Адже недостатність гемоглобіну – симптом багатьох патологічних станів організму і може бути викликаний комплексом проблем. Однією з найбільш поширених форм патологій крові є недолік заліза. Диф. діагностика залізодефіцитної анемії дозволяє з'ясувати причину, по якій в червоних кров'яних тільцях порушений синтез гема – залізовмісного пігменту. Ними можуть бути:
  • хронічні крововтрати – шлунково-кишкові, маткові кровотечі, онкологічні пухлини органів шлунково-кишкового тракту та сечовивідної системи, гемосидероз легенів, геморагічний діатез різної етіології, пароксизмальна нічна гемоглобінурія;
  • підвищена потреба в залізі, що спостерігається під час вагітності, лактації, в дитячому віці, а також при ювенільному хлорозі;
  • недолік заліза, надходження з їжею, що відбувається при гастродуоденіті, гастректомія, інфекційних ураженнях кишечника, а також може спостерігатися при певних системах харчування – вегетаріанство, голодування;
  • порушення транспорту заліза, що характеризується малою кількістю або низької функціональної активності трансферину.
  • Для проведення якісної діагностики метод диференціювання є одним з найбільш ефективних і якісних. При постановці діагнозу, що стосується залізодефіцитної анемії, фахівець в першу чергу враховує, що саме такий вид анемії є гипохромным в будь-якому випадку, але в той же час виявлена спочатку гіпохромна анемія може і не бути залізодефіцитної. І тому саме для такого діагнозу, як гіперхромні анемія, діагностика вимагає ретельного розрізнення, тобто диференціювання. У цих цілях використовується мазок крові, що розглядається під мікроскопом, і визначення вільного еритроцитарного протопорфірину (норма 27-90 мкмоль/л). Мазок крові на склі дозволяє спостерігати базофильную пунктацию в еритроцитах. При залізодефіцитній анемії зернистість буде виглядати м'яким, а ось при отруєнні свинцем, приміром, вона велика і чітка. Таласемія, будучи спадковою, також відноситься до гіпохромної гемолітичної анемії, вона проявляється порушенням синтезу гемоглобіну. У цьому випадку диференціювання допомагають сімейний анамнез, визначення фракцій гемоглобіну та ознаки гемолізу. Відокремити талассемию від залізодефіцитної анемії допомагає та визначення показника RDW (показник анизоцитоза еритроцитів). У випадку, якщо у пацієнта таласемія, то він буде нормальним, якщо людина страждає від залізодефіцитної форми недокрів'я то цей рівень буде підвищеним. Диференціальна діагностика деяких дефіцитних анемій використовує аналіз на визначення рівня рецепторів сироваткового трансферину і рівня феритину. Якщо він нормальний на тлі нестачі гема, то мова йде про анеміях хронічних захворювань.
    Диф. діагностика анемій: суть та сучасні технології

    Недолік кобаламін

    Ще один тип анемій – так звана В12-дефіцитна анемія. Цей тип проблеми входить в групу мегалобластної анемії, заснованих на порушенні синтезу ДНК і РНК. Основа розвитку цієї анемії – дефіцит кобаламін (вітаміну В12). Його визначенням займається диференційна діагностика анемій. Причини появи цієї проблеми такі:
  • атрофічний гастрит при відсутності внутрішнього фактора і з порушенням всмоктування В12;
  • вегетаріанство з недостатнім надходженням В12 з їжею;
  • гастректомія або резекція тонкої кишки;
  • гельмінтози (широкий лентец);
  • злоякісна пухлина фундального відділу шлунка;
  • множинний дивертикулез з надмірним розвитком мікрофлори кишечника;
  • ентерити з порушенням всмоктування.
  • В даному випадку діф, діагностика анемій основною метою переслідує відділення від захворювань, при яких характерний мегалобластный тип кровотворення, а також від анемій з синдромами панцитопенії і гемолізу. Вона проводиться з використанням наступних клінічно значущих аналізів:
  • аналіз крові загальний для визначення кількості еритроцитів, їх діаметра та об'єму, колірного показника, рівня гемоглобіну, кількості лейкоцитів, ретикулоцитів, тромбоцитів, лейкоцитарної формули, а також швидкості осідання еритроцитів;
  • аналіз сечі загальний;
  • аналіз крові біохімічний, який визначає вміст загального білка та білкових фракцій, амінотрансфераз і білірубіну;
  • вмісту в крові вітаміну В12 і фолієвої кислоти;
  • ультразвукова діагностика внутрішніх органів – печінки, нирок, підшлункової залози, селезінки, жовчного міхура, нирок;
  • фіброгастродуоденоскопія;
  • фіброколоноскопія.
  • Для уточнення діагнозу В12-дефіцитна анемія пацієнту призначається стернальная пункція.

    Дефіцит фолієвої кислоти

    Диференціальна діагностика залізодефіцитних анемій дозволяє провести дуже докладне визначення стану здоров'я організму людини в цілому. Досить часто крім безпосередньо недостатності заліза в крові людини, виявляються і інші форми анемії. Приміром, фолієводефіцитна анемія, характерною ознакою якої є дефіцит фолатів. Це захворювання відноситься до групи мегалобластної анемії, і хворіють їм в основному люди молодого і середнього віку. Як ясно з назви проблеми, недостатність фолієвої кислоти в їжі, недостатнє продукування цього елемента в самому організмі людини, є основою такої серйозної проблеми. Фахівцями відмічено, що диф. діагностика анемій, викликаних недостатністю вітаміну В12 і фолієвої кислоти, має однакові алгоритми проведення. Основний методики визначення кількості саме фолатів у крові, що дозволяє поставити правильний діагноз, на даний момент немає. Але ці два види проблеми крові часто йдуть разом. Це так звана поєднана анемія, що має багато загальних проявів і шляхів лікування.
    Диф. діагностика анемій: суть та сучасні технології

    Патології еритроцитів

    В особливу групу лікарі виділяють захворювання, пов'язані з вродженою або набутою патологією крові, що виражається посиленим розпадом еритроцитів, а також їх більш короткою життям. Диф. діагностика анемій починає аналіз з загального стану хворого, так як його самопочуття безпосередньо залежить від зниження кислородсвязывающей здатності крові, а також присутністю в організмі продуктів розпаду еритроцитів. Тому людина постійно відчуває слабкість, запаморочення, серцебиття, озноб, лихоманку. З-за того, що в плазмі може перебувати досить велика кількість вільного гемоглобіну, то сеча може забарвлюватися в червоний колір – від світло-рожевого до майже чорного – так як розвивається гемоглобінурія. Абсолютним показником цього типу анемій при диференційованій діагностиці служить скорочений період життя еритроцитів, який визначається в результаті проведення радіоізотопного дослідження. На жаль, дана методика відноситься до дорогих обстежень і застосовується в окремих випадках. Диференційована діагностика використовує більш доступний комплекс наступних спостережень і досліджень:
  • гаптоглобин в сироватці крові присутній в недостатній кількості з-за зв'язування з вільним гемоглобіном;
  • гемосидеринурія – як свідчення перевищення порогу фільтрації через ниркові клубочки вільного гемоглобіну плазми;
  • гемоглобінурія;
  • жовтяниця, як прояв підвищеної кількості вільного чи «непрямого» білірубіну в сироватці крові;
  • наявність антиэритроцитарных антитіл в результаті серологічної діагностики – як важливого етапу встановлення нозологічного діагнозу (також цей аналіз є основою диференціального діагностування придбаних аутоімунних гемолітичних анемій (АИГА);
  • підвищений рівень ерітрокаріоцітов в кістковому мозку (більш 20-24%) –эритроидная гіперплазія кісткового мозку;
  • ретикулов (незрілих еритроцитів) виявляється більше 2%;
  • встановлене клінічно зниження рівня гемоглобіну.
  • Диф. діагностика анемій: суть та сучасні технології
    Анемії – серйозний симптом порушень в роботі тих чи інших органів або систем організму людини. І щоб правильно з'ясувати причину розвитку недокрів'я необхідно провести ретельне обстеження. Метод диференціальної діагностики дозволяє досить швидко, але в теж час правильно встановити причину, по якій з'явилася дана проблема. Це дозволяє отримати адекватне лікування.
    Цікаво по темі:
    Диф. діагностика анемій: суть та сучасні технології
    • Коментують
    • Сьогодні
    • Читають