• 07:01 – Догляд за цистостомою: показання, алгоритм дій і правила догляду за катетером 
  • 06:58 – Що можна закапати у вухо: причини болю, консультація лікаря, обстеження, лікування і вибір препарату для лікування 
  • 06:57 – Потемніла родимка: симптоми, можливі причини, обов'язкове консультування лікаря, діагноз і лікування 
  • 06:57 – Кардіалгія: симптоми, ознаки та лікування 

Ускладнення антибіотикотерапії: класифікація, діагностичні ознаки, лікування і наслідки

Антибіотики є в сучасному світі основними елементами при лікуванні складних захворювань. Їх завдання – це боротьба з патогенними мікроорганізмами. Саме завдяки цим препаратам людина може боротися з величезною кількістю інфекційних захворювань, які раніше були невиліковні. За останні тридцять років було виведено велику кількість даних медикаментів, спрямованих на лікування великого спектру захворювань. Але не все так добре, сьогодні навіть звичайні люди, які не розбираються в медицині, знають, що існують ускладнення антибіотикотерапії. Цій темі присвячено значну кількість наукових статей і робіт, а це говорить про те, що проблема дійсно має місце бути. Антибіотики є предметом вивчення науки макробиологии. Ускладнення антибіотикотерапії хвилюють не тільки лікарів по всьому світу, але і відповідно їх пацієнтів.
Ускладнення антибіотикотерапії: класифікація, діагностичні ознаки, лікування і наслідки

Лікарська стійкість

Медичний персонал повинен серйозно ставитися до призначення і застосування антибіотиків. Перш ніж ми дізнаємося про основні ускладнення антибіотикотерапії, класифікації хвороб, що виявляються під час її застосування, давайте торкнемося питання про стійкість медикаменту, на що необхідно в першу чергу звертати увагу при його виборі.


Насамперед, слід звертати увагу на форми лікарської стійкості. В якості першого прикладу можна сказати, що пеніцилін буде марний при лікуванні захворювань, викликаних кишковою паличкою, – це сепсис або перитоніт. Також слід враховувати й те, що лікування може бути марним, якщо призначена невелика доза препарату або, навпаки, певні мікроорганізми досить часто зустрічаються з одним і тим же медикаментом, що призводить до їх звикання. Будь-який грамотний медичний працівник знає, що перш ніж призначати антибіотикотерапію, необхідно враховувати специфічність препарату до приголомшуючого людини мікроорганізму. Дози повинні бути досить високими і ритмічними для постійного підтримання концентрації антибіотика в крові. Тим не менш, курс прийому не повинен перевищувати тижня. Кращим варіантом буде комбіноване застосування медикаментів, так як різні препарати будуть впливати на різні сторони метаболізму патогенних мікроорганізмів.


Введення антибіотиків

Від способу введення даних медичних препаратів залежить ефективність лікування. Пероральний метод прийому антибіотиків є найпоширенішим. На сьогоднішній день розроблено величезну кількість медикаментів, прийом яких перорально забезпечує утримання їх у крові людини на вищому рівні. Цей спосіб введення найбільш виправданий при наявності різноманітних кишкових інфекцій. Найбільш поширена проблема застосування антибіотикотерапії – це більша доступність для населення. Людина самостійно має можливість придбати препарат в аптеці і завдяки нескладної інструкції застосовувати. Тим не менш, часте використання одного і того ж антибіотика призводить до вторинної стійкості і, як наслідок, неефективність. Можна виділити і парентеральні методи застосування цих медикаментів. Найпопулярніший – внутрішньом'язове введення. В залежності від виду патології для досягнення найвищої концентрації в крові лікар може прописати внутрішньоартеріальне або внутрішньовенне введення препарату.
При таких захворюваннях, як перитоніт, гнійний артрит, плеврит, антибіотики вводять внутриполостно (в порожнини суглобів, в черевну порожнину, в плевральну порожнини). На цьому введення медикаментів в тіло людини не закінчується. Вченими шукаються нові ефективні шляхи введення. Вивчається эндолифматический метод введення. Такий спосіб дозволить підтримувати добову норму концентрації антибіотика в крові при його одноразовому введенні. Місцем уколу служать лімфовузли черевної або плевральної порожнин. Ефект від такого прийому був помітний при лікуванні захворювань жіночої статевої системи, перитоніту, гнійних процесів в плеврі.
Ускладнення антибіотикотерапії: класифікація, діагностичні ознаки, лікування і наслідки

Ускладнення антибіотикотерапії, їх попередження

Виділяють такі неприємні наслідки прийому зазначених хімічних препаратів:
  • алергічні реакції;
  • анафілактичний шок;
  • шкірні прояви;
  • токсичні реакції;
  • дисбактеріоз;
  • стоматит;
  • фотосенсибілізація.
  • Нижче детально будуть розглянуті всі ускладнення, а також застосований ряд заходів, спрямованих на їх попередження.

    Алергічні прояви

    Ускладнення антибіотикотерапії бувають різними. Іноді це невеликі дискомфортні стани в організмі, а іноді можна зустріти важкі випадки, закінчуються летальним результатом. Одним з негативних проявів є алергія. Найчастіше її можна зустріти у сенсибілізованих людей і найрідше – у людей з вродженою непереносимістю того чи іншого медикаменту. Алергічні реакції проявляються в тому випадку, якщо препарат був введений повторно. Зберігатися чутливість до компонентів препарату може тривалий час.
    Іноді можна зустріти перехресне сенсибілізацію – це алергічні прояви на інший препарат, що містить у собі ті ж компоненти, що і антибіотик. За статистикою, сенсибілізація проявляється у 10% людей, які були піддані антибіотикотерапії. Більш важкі прояви зустрічаються ще рідше. Наприклад, якщо застосувати пеніцилін на 70000 чоловік, то анафілактичний шок виникне тільки в однієї людини.

    Анафілактичний шок

    Дане ускладнення антибіотикотерапії є найважчим. Більший відсоток виникнення такої недуги, а саме в 94 % випадків, що припадає на пеніцилін. Але на практиці зустрічалися неприємності даного роду від застосування тетрацикліну, левоміцетину, стрептоміцину, амоксициліну та інших препаратів даної групи. За даними Моз, застосування антибіотиків ускладнювалося алергією в 80 % випадків, анафілактичний шок зустрічався в 6 % випадків, 15 % з яких закінчувалися смертельним результатом.

    Шкірні ускладнення

    Найбільш поширеними ускладненнями антибіотикотерапії є шкірні ускладнення. Вони виявляються в результаті реакції імунної системи людини на медикамент. Серед них у вигляді ускладнень антибіотикотерапії виділяють такі, як кропив'янка, пухирі, еритема. Можуть проявлятися набряки обличчя, язика та гортані. Може з'явитися кон'юнктивіт, біль в суглобах. Такі прояви можуть супроводжуватися підвищеною температурою тіла і збільшенням еозинофілів в крові. Другі появляються в результаті реакції лімфовузлів і селезінки. У місці уколу при цьому у пацієнта утворюється некроз тканин.

    Як показує практика, довіряти шкірних проб у сенсибілізованих людей не варто. У 40 % вони давали негативний результат, але алергія після уколу антибіотика все-таки розвивалася. Іноді справа доходила і до анафілактичного шоку, тому від таких проб рекомендовано відмовлятися.

    Висип

    Це явище досить часте при прийомі антибіотиків. Воно виникає тільки в тому випадку, якщо у людини існує індивідуальна непереносимість компонентів хімічного препарату. Найчастіше сить виникає у пацієнтів, які страждають ВІЛ-інфекцією, лейкоз, інфекційним мононуклеозом. Чим довше ведеться прийом антибіотиків, тим сильніше буде проявлятися алергічна реакція. Найчастіше висипання на шкірних покривах з'являються не з першого дня прийому препарату, а трохи пізніше. Це відбувається від того, що спочатку алерген накопичується в крові, а потім видає реакцію. Не кожна людина відразу визначить, що висипання викликані саме антибіотикотерапією, тому при виявленні подібних проблем необхідно відразу ж звернутися в медичний заклад

    Токсичні реакції

    В даному випадку в порівнянні з алергією все специфічно для кожного препарату і характеризується певними симптомами. Такі ускладнення антибіотикотерапії виникають від впливу препарату на певні органи і залежать від продуктів розпаду медикаменту в організмі людини. Найчастіше ці прояви можна зустріти при антибіотикотерапії, яку проводять тривалий час. При цьому медикаменти використовуються у величезних кількостях. Від того, як довго і в яких дозах застосовується антибіотик, залежить ступінь тяжкості токсичних проявів.
    Іноді така неприємність виникає при відсутності в організмі ферментів, що відповідають за метаболізм антибіотика, в результаті чого він накопичується в людському організмі. В даному випадку медикамент негативно впливає на нервову систему людини. При потраплянні препарату в слуховий нерв може спостерігатися часткова або повна втрата слуху. Страждають від передозування антибіотиками печінка, нирки, кров, кістковий мозок та інші органи людини. Місцевий токсичний вплив проявляється в утворенні некрозу тканин в місці уколу.
    Ускладнення антибіотикотерапії: класифікація, діагностичні ознаки, лікування і наслідки

    Ускладнення антибіотикотерапії з боку макроорганізму

    Як будь-які інші медикаменти, антибіотики можуть негативно впливати не тільки на організм, але і на мікробів, що населяють його. При цьому під вплив потрапляють і шкідливі організми і корисна мікрофлора. Антибіотики впливають на них гнітюче вплив, а також можуть призводити до утворення атипових форм мікроорганізмів, що в свою чергу призводить до труднощів у діагностиці інфекційного захворювання.

    Дисбактеріоз

    Як вже було сказано, антибіотики впливають не тільки на патогенні мікроби, але і на здорову мікрофлору. Все це призводить до порушення діяльності шлунково-кишкового тракту, а іноді і до утворення вторинних інфекцій, таких як кандидоз або коліт. Під час прийому антибіотиків організм погано засвоює надходять з їжею мінерали і вітаміни. Внаслідок цього людина відчуває занепад сил, викликаний залізодефіцитною анемією. Якщо знищити нормальну мікрофлору шлунково-кишкового тракту, організм стає беззахисним по відношенню до зовнішнього середовища і шкідливим мікробам. Людину мучать запори, діарея, метеоризм. Запори бувають тривалими і частими, живіт турбують сильні здуття, відчувається свербіння в задньому проході, стілець стає рідким і з неприємним запахом. Дисбактеріоз може супроводжуватися нудотою і слабкістю, погіршенням апетиту і порушенням сну. Грудні діти ведуть себе неспокійно, постійно плачуть і вередують. З-за неприємних відчуттів у животі крихта намагається притиснути ніжки до грудей. Навколо анального отвори видніються почервоніння і подразнення шкірних покривів. Дисбактеріоз слід лікувати негайно, але найкраще це робити за допомогою медичних фахівців, які проведуть всі необхідні обстеження і призначать раціональне лікування, що підходить саме для вашого організму. Діагностика полягає в бактеріологічному дослідженні калу, колоноскопії (огляд прямої кишки за допомогою введення в неї спеціального апарату на один метр), ректораманоскопии (також оглядається пряма кишка при введенні апарату на 30 сантиметрів), проводиться аналіз пристінною флори. Ступінь розвитку дисбактеріозу залежить від ступеня розмноження шкідливих мікроорганізмів.
    Ускладнення антибіотикотерапії: класифікація, діагностичні ознаки, лікування і наслідки

    Антибіотики і новонароджені діти

    При серйозних захворюваннях дітям навіть новонародженого віку необхідно колоти антибіотики. Інфекційні захворювання, що супроводжуються блюванням та діареєю, лікують з використанням ампіциліну. Інфекції стафілокока неможливо вилікувати без використання цефалоспоринів першого покоління. Універсальним антибіотиком як для дорослих, так і для дітей є метронідазол. Ускладнення, що виникають при антибіотикотерапії у новонароджених, також мають місце бути.

    Про що слід пам'ятати при прийомі антибіотиків новонародженими дітьми?

    Призначити хімічний препарат таким дітям може тільки лікар. Саме він враховує при призначенні такі фактори:
  • Стан здоров'я малюка і його недоношеність.
  • Недостатня маса тіла протипоказана в прийомі медикаментів даної групи. На 50 малюків 29 основні ускладнення при антибіотикотерапії отримають однозначно, для решти навіть невеликий дискомфорт у шлунково-кишковому тракті не виключений.
  • Вроджена непереносимість препарату та схильність до алергічних проявів.
  • Ступінь захворюваності.
  • Розвиток дитини. При його явне відставання від однолітків на антибіотики накладається заборона.
  • Не варто без консультації лікаря застосовувати антибіотики на своєму новонародженому маляті. Закладеність носика і невеликий кашель – не привід для занять самолікуванням.
    Ускладнення антибіотикотерапії: класифікація, діагностичні ознаки, лікування і наслідки

    З якими складнощами стикаються новонароджені діти?

    Для кожного лікаря призначення дитині антибіотиків є дуже відповідальним рішенням. При цьому спостерігати за хворим необхідно постійно. Ускладнення та побічні ефекти антибіотикотерапії в даному випадку проявляються у токсикологічному впливі на організм малюка. Дане вплив відноситься до високого класу небезпеки. Можуть проявлятися в процесі прийому медикаментів і менш агресивні прояви – біологічні. Це вторинні інфекції, гіповітаміноз, пригнічення імунітету, дисбактеріоз. Чим молодша дитина, тим частіше його будуть вражати зазначені вище негативні фактори. При тривалому застосуванні хімічних препаратів даного виду виникають такі ускладнення і побічні ефекти антибіотикотерапії, як некротичний ентероколіт. Це неспецифічне захворювання запального характеру, яке викликається інфекційними агентами на тлі пошкодження слизової оболонки кишечнику або її функціональної незрілості. Симптоми включають соматичні реакції і абдомінальні прояви. При тривалому перебігу спостерігаються ознаки перфорації кишечника і клініка перитоніту. По завершенні курсу прийому антибіотиків новонародженим дітям, особливо тим, хто народився раніше свого терміну, необхідно призначати препарати, що відповідають за налагодження роботи мікрофлори кишечника.
    Ускладнення антибіотикотерапії: класифікація, діагностичні ознаки, лікування і наслідки

    Поява стоматиту

    До ускладнень антибіотикотерапії в порожнині рота відноситься стоматит. Це захворювання проявляється запаленням слизової порожнини рота. Під час прийому антибіотиків дане захворювання може протікати двома різними шляхами. У першому випадку може виникнути медикаментозний стоматит або, як його ще називають, алергічний. В даній ситуації медикамент буде виступати як алерген. При попаданні антибіотика в організм запускаються процеси алергічних реакцій, в результаті чого виникає набряк слизових оболонок порожнини рота. У другому випадку дане ускладнення після антибіотикотерапії починається через кілька діб після прийому препарату. Це так званий грибковий стоматит або кандидоз. З моменту прийому антибіотика починає руйнуватися природна флора в порожнині рота і розмножується грибок Кандида. Такий стоматит дуже легко визначити. На порожнини рота утворюється неприятнопахнущий білий наліт (молочниця). Медикаментозний стоматит може виникати як від будь-якого іншого лікарського препарату, так і від всіх антибіотиків. Ускладнення при антибіотикотерапії даного характеру можуть виявлятися також у вигляді кон'юнктивіту, дерматиту, риніту, набряку Квінке, анафілактичного шоку. Молочниця зустрічається частіше, ніж алергічні прояви. Це пов'язано з тим, що в нормі ротова порожнина будь-якої людини населена корисною мікрофлорою, але антибіотики неминуче призводять до її руйнування. При тривалій антибіотикотерапії грибки Кандіда повністю заселяють ротову порожнину і утворюється неприємний білий наліт на слизових і мовою.

    Фотосенсибілізація

    Вона являє собою сонячний дерматит на відкритих шкірних покривах. Найчастіше винуватцями цієї неприємності виступають тетрацикліни.

    Які ще проблеми викликають антибіотики?

    Можна виділити наступні основні ускладнення при антибіотикотерапії:
  • Дисбактеріоз буває практично у кожному випадку застосування антибіотиків.
  • Пригнічення імунної системи.
  • Порушення нормального кровообігу.
  • Нейротоксична дія на головний мозок.
  • Токсичний вплив на нирки.
  • Порушення внутрішньоутробного розвитку плода у вагітних жінок.
  • Глухота.
  • Звертаючи увагу на основні ускладнення при антибіотикотерапії, необхідно пам'ятати про звикання до даних препаратів. Тривале їх застосування не дає лікувального ефекту, але негативно впливає на організм людини.
    Ускладнення антибіотикотерапії: класифікація, діагностичні ознаки, лікування і наслідки

    Як правильно проходити курс антибіотикотерапії?

    Профілактика ускладнень антибіотикотерапії полягає у дотриманні наступних правил:
  • Не слід займатися самолікуванням. Курс прийому антибіотиків повинен призначати тільки лікар, який буде враховувати всі параметри (вага, зріст, індивідуальна непереносимість та інші).
  • Для кожної хвороби підходить свій препарат. Не варто думати, що якщо сильний антибіотик, то він вилікує будь-яку недугу.
  • Лікування необхідно проходити до самого кінця, навіть якщо ви відчуваєте поліпшення. В іншому випадку починати лікування доведеться заново, а це додаткове навантаження на організм.
  • Обов'язково необхідно запам'ятовувати, на які препарати у вас і у ваших дітей були алергічні реакції, щоб в майбутньому не здійснювати повторних помилок.
  • Не можна зменшувати дозу самостійно, без відома лікаря.
  • Застосовувати медикаменти обов'язково кожен день і бажано в одне і теж час.
  • При дотриманні профілактики ускладнень антибіотикотерапії їх попередження зіграє на вашу користь.
    Цікаво по темі:
    Ускладнення антибіотикотерапії: класифікація, діагностичні ознаки, лікування і наслідки
    • Коментують
    • Сьогодні
    • Читають